Десятки років людство намагається знайти альтернативу спалюванню вугілля, нафти та газу викопних джерел енергії і крок за кроком ми отримуємо у цій діяльності позитивні результати. Технології отримання енергії вітру, енергії сонця потужно доповнили вуглецеву енергетику, а подекуди і замінили собою вугільні ТЕС.
«Вугільна» видобувна промисловість сотні років формувала цілі промислові регіони з сотнями тисяч мешканців, котрі напряму залежать від шахт, адже працюють родинами на видобуток вугілля. Тому на сьогодні питання екотрансформації цих регіонів є надзвичайно важливим для їх виживання, розвитку та захисту від техногенних небезпек, які різко входять у вугільні регіони та шахтарські міста.
Глобалізація почалась з масштабного європейського Проєкту з життєздатної екологічної політики, котра була логічно вмонтована в інші політичні сфери, а саме: економічну, енергетичну, технологічну, продовольчу та інші. Цілі, завдання, терміни та фінансування із всіх доступних джерел були ув’язані в діяльності всіх інституцій ЄС. Так була досягнута мета керованого зростання власних економік країн, соціальних стандартів, доходів населення і захисту навколишнього середовища. Декарбонізація економіки стає наступним кроком на порядку денному в ЄС і світі, як новий виклик для захисту клімату та людини від «брудних технологій» з переходом країн на вуглецево-нейтральний статус. У Зеленному пакеті ЄС анонсувало різке скорочення викидів СО2 на 30-річний період до 2050 р. За вимогами «зеленної угоди» країни ЄС планують скоротити загальні викиди парникових газів на 90 % у порівнянні з 2019 роком. Так злагоджено працює європейський механізм глибоко інтегрованої економіки по цілях та завданнях, що задаються і досягаються в Директивах на 10 та 15 років для забезпечення сталого розвитку.
Наступним кроком європейських країн стає захист власного ринку від «брудних» товарів, вироблених з використанням сировини та технологій, що негативно впливають на довкілля. Країни ЄС готують введення
по всій території Євросоюзу єдиного центрального «екологічного податку» на викиди СО2, планується вводити ввізний «вуглецевий» податок на всі імпортні товари, послуги, сировину. які були отримані з «вуглецевим слідом». Що може означати такий підхід до «викидів СО2» для України? При екологічних тенденціях, які задає ЄС на своєму просторі, Україна ризикує опинитись у переліку країн, до товарів яких будуть застосовуватись
обмежувальні мита або податки на вміст СО2, після їх запровадження. Українські товари можуть втратити доступ до одного з найбільших ринків світу. До того ж він є найближчим до наших кордонів ринком, що робить його пріоритетним. Задля збереження торговельного балансу на ринку ЄС, важливо і необхідно знайти своє місце в європейській ієрархії екологічних завдань та планів, що підтримуються та можуть стимулюватись з боку ЄС. Особливо для прикордонних областей стає важливо, як використати свою близькість до країн-сусідів та почати робити реальні і зрозумілі дії з декарбонізації, в енергетичному та вугільному секторах.
Якими мають бути перші кроки для України?
Сьогоднішня модель економіки Львівського регіону, в основному замикається на собі, і не сприяє прикордонному партнерству. На жаль, в Україні не задаються стимули для ініціативного входження регіональних економік в ЄС для проєктування міжнародної кооперації та спеціалізації на довгостроковий період. Тому виникають альтернативні думки та своє бачення абрису масштабного інтеграційного проєкту розвитку з акцентами на відновлюванні джерела енергії, водневу економіку, виробництво синтетичних моторних палив з використанням місцевої ресурсної бази високозольного вугілля, торфу, муніципальних відходів — без викидів шкідливих речовин та утворення СО2. На наш погляд, досить позитивною та реальною для втілення в регіоні є мета розробки Концепту з водневої економіки. Стає реальним створити в Україні економіку з циркулярним циклом: використання потенціалу вугілля, відходів, нових продуктів хімії, високопродуктивних робочих місць, як складових конкурентоспроможної низьковуглецевої економіки. Львівщина наближена до цих процесів як географічно, так і на ресурсному потенціалі. На її території розташовані підприємства діючого Львівсько-Волинського вугільного басейну, шість державних шахт, де вже
почали діяти незворотні процеси:
•• падіння видобутку вугілля;
•• наростання бюджетних дотацій для видобутку вугілля;
•• жорсткі екологічні вимоги до якості товарного вугілля (гірничої маси);
•• втрата ринків збуту.
Це вагомі аргументи щодо зменшення споживання вугільного ресурсу, бюджетних вливань у рентабельний видобуток вугілля на державних вугільних підприємствах України (їх 104 од.), різкого скорочення робочих місць
в шахтарських містах. Як перейти на низько вуглецевий слід? В 2018 році, для переробки та утилізації сировини і відходів з високим вмістом вуглецю (вугілля, сурогатне паливо, RDF, пластичні маси, гумові вироби) нами була обрана технологія «Thermotec Power», яка використовується на ринку понад 20 років і займає провідне місце серед основних процесів з газифікації всіх типів вугілля по виходу сухого газу і водню, та має високий коефіцієнт газифікації, до 99,99 %.
Метод, що пропонується, дозволяє через реакцію полімеризації і крекінгу вугілля виробляти синтез — газ та напівкокс. Газифікація вугілля проходить без доступу кисню та при атмосферному тиску. Процес прямого горіння — відсутній, тому відсутні і викиди СО2, сірки, шламів та інших шкідливих сполук. В майбутніх проєктах передбачено виконання екологічних параметрів щодо національних законів про емісії в атмосферу, воду, землю. Метод апробований на комплексах з переробки вуглецевої сировини, відходів з вмістом вуглецю у Німеччині, Китаї, Пакистані, Японії. Канаді та ін. Наразі у світі технологія газифікації твердого палива використовується переважно для отримання цінних хімічних продуктів й енергії, а саме: «зеленних» моторних палив хімічних сполук, добрив, замінника природного газу для виробництва електроенергії водневої енергії
Такий підхід може відповідати Концепції реформування вугільної галузі, яка розроблена і презентована для реалізації та екотрансформації вугільних підприємств.
Наприкінці 2020 року проведено презентацію технології «Thermotec Power» щодо використання безполуменевої газифікації вугілля, яка має потужність 200 тис. тонн на рік по вугіллю. А також проведена технічна рада з керівниками виробництва і спеціалістами на ДП «Львіввугілля» щодо впровадження новітньої технології з газифікації, прийняте рішення про можливість та доцільність такого проєкту. Міненерго дало доручення на розробку Концептуальної записки про доцільність державно-приватного партнерства (далі ДПП) при розробці та впровадження проєкту «Thermotec Power». Можливими стають реальні кроки щодо входження в перший пілотний «зелений» проєкт, при якому вугілля буде утилізовано в новий синтезований продукт — газ, як замінник природного газу для отримання енергії на ТЕЦ.
Або ж синтезований газ може бути перероблений на продукцію з високою доданою вартістю — диметилефір, тобто екологічне дизельне паливо. Таке синтетичне моторне паливо має цетанове число до 60, при використанні якого викиди СО2 з автомобільного двигуна зменшуються в 10 разів. В країнах ЄС назване паливом ХХI століття. З’являється можливість диверсифікувати економіку видобутку вугілля з отриманням нових хімічних продуктів: метанол, етилен, пропілен, бутилен, диметилефір. Обладнання, яке можна використати в проєкті повністю відповідає федеральним законам Німеччини по емісіях (Директива ЄС 2000/176 EG) та
не порушує екологічні і санітарні стандарти України для хімічних виробництв. Тобто, поступово можна виходити на економіку з декарбонізації зменшення викидів СО2 та реформування хімічної галузі в напрямку отримання нових експортних продуктів, з високою доданою вартістю в прикордонній області. Можлива і підтримка міжнародних партнерів у цьому процесі.
Яка перспектива використання «Thermotec Power» у напрямку розвитку Водневої економіки.
Нами проведені попередні дослідження та порівняння методів отримання Водню, як нового тренду з розвитку майбутнього вугільного кластера «Вугілля — Екологічний дизель» та його розширення з залученням міжнародної кооперації. Викиди СО2 при «Thermotec Power» — відсутні. Є потенційні споживачі для імпорту вітчизняного водню в обсягах до 50 000 тонн щорічно.

Сировинною базою для виробництва зрідженого водню може бути:
вугілля (також високозольне);
відходи ТПВ (їх горюча фракція) в обсязі 4-х областей: Львівська, Івано-Франківська, Рівненська, Волинська.
Ініціативи, які нами публічно подаються, відповідають нововведенням стратегії «Зеленний пакт» (Green Deal), а саме:
•• Створення регуляторних передумов для розвитку конкурентоспроможного декарбонізованного газового ринку на Україні з преференціями для відновлюваних і низьковуглецевих газоподібних палив: біогаз, біометан, синтез-газ, «зелений» водень на фоні скорочення вугільного палива в економіці України. Виходячи з логіки реформування енергетичного сектору України доцільно обґрунтовувати і новий функціонал для Львівської області.

Віктор Горбач, голова правління ГО «Львівська екологічна варта».
Геннадій Боровко, заслужений економіст України, експерт з екобізнесу.

(Опубліковано з дозволу авторів)